ПЕРЕБУВАННЯ ДЕЛЕГАЦІЇ ТДМУ ім. І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО НА СТАЖУВАННІ В КОРОЛІВСТВІ НІДЕРЛАНДИ

 

Відеофільм

 

Наприкінці травня цього року делегація ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського у складі першого проректора Ігоря Мисули, директора ННІ медсестринства Світлани Ястремської та асистента кафедри клінічної імунології, алергології та загального догляду Наталії Галіяш, а також директора Тернопільського міського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян Любові Вашенюк перебувала в голландському містечку Енсхеде, де розміщений давній партнер ТДМУ – Саксіонський університет прикладних наук, один із співучасників проекту MATRA.

Фото 1. Тернопільська делегація на прийомі в ратуші м.Енсхеде.

Мета відрядження полягала у подальшому ознайомленні з освітою та системою догляду за людьми похилого віку у Нідерландах в рамках проекту MATRA, а також у стажуванні наших викладачів в Саксіонському університеті прикладних наук.

Перший тиждень (11-15.05.2009 р.) нашого перебування в Нідерландах був присвячений роботі в рамках проекту MATRA. Один день ми провели на фермі ЕРВЕ КНІППЕРТ, де організований центр денного перебування людей похилого віку, що проживають в сільській місцевості. Метою системи догляду за людьми похилого віку в Голландії на даний час є забезпечення якомога довшого перебування стареньких у своїх рідних домівках, надаючи їм при цьому якісну і повноцінну підтримку. Ми переконалися, що створення центрів денного перебування допомагає в досягненні цієї мети. Адже люди поважного віку, що часто страждають хронічними захворюваннями, фізичною слабкістю чи психічними розладами, не залишаються замкнутими і недоглянутими в своїх кімнатах на весь день. Спеціальні таксі вранці забирають їх на ферму, де вони мають змогу поспілкуватися, попрацювати на своїх персональних грядочках, доглядати за тваринами на свій вибір, просто погуляти. Також господарі ферми їх годують, доглядають, забезпечують денний відпочинок. А ввечері ті ж таксі відвозять їх назад до рідних. Така система дає переваги як родичам стареньких, адже вони спокійно працюють на своїх робочих місцях, не хвилюючись чи не сталось чогось лихого, так і державі, адже день перебування на фермі вартує 80 євро за людину (для порівняння: день перебування в будинку сестринського догляду вартує 180 євро) і покривається обов’язковою медичною страхівкою. 

 Фото 2

 Фото 3.

Фото 3

Фото 2-3-4. Кожен із стареньких знаходить собі заняття для душі: робота на грядках, спілкування з тваринами тощо.

Фото 5

Фото 6

Фото 5-6. Можна поспілкуватися за обідом, а можна прогулятися околицями.

Другий день був присвячений засіданню Наглядової ради, на якому всі робочі групи звітувались про розвиток своїх пілотних проектів на даний час. Слід відмітити, що голландські експерти були вражені швидкими досягненнями всіх робочих груп і навіть запропонували попрацювати над продовженням нашої співпраці в наступному спільному проекті.

Фото 7

Фото 7. на засіданні Наглядової ради проекту MATRA.

Третій день ми провели в старовинному містечку Девентер, де локалізується інший співучасник проекту MATRA – Зорхгруп (“організація догляду) SOLIS. Усі учасники проекту мали змогу плідно попрацювати, вивчаючи організацію роботи будинків людей похилого віку, будинків сестринського догляду, хоспісу, відділення реабілітації та фізіотерапії тощо. Більш детальну інформацію про вивчене ми плануємо викласти в ряді окремих статей, а також у книзі про систему догляду за людьми похилого віку в Нідерландах.

Фото 8

Фото 8а

Фото 8-8а. У хоспісі DeWinde все навіює спокій: і обстановка, і персонал.

У голландців є дуже хороша риса – вміння поєднувати корисне з приємним. Отож останній день робочої зустрічі  в рамках проекту MATRA був присвячений більш детальному ознайомленню з історією і культурою Нідерландів, а саме екскурсії в королівський палац ‘t Loo APELDOORN.

І саме в цей день, п’ятницю, розпочалася друга частина перебування в Нідерландах, а саме наше (С. Ястремської та Н.Галіяш) стажування в університеті Саксіон.

В перший же день нашого стажування ми побували на практичному іспиті для медсестер-бакалаврів. Проведення його нас зацікавило, тому що нагадало здачу нашими студентами іспиту ОСКІ. Для здачі іспиту графік складений так, що кожен студент приходить в визначений йому час. Далі він одержує завдання-«легенду», знайомиться з нею 15 хв. і заходить до кімнати, де з імітований кабінет медсестри зі всіма необхідними елементами: стіл, стільці, ліжко для хворого, набір необхідних для огляду інструментів і т.д. Найцікавішим є «пацієнт», з яким повинна працювати медсестра. Це не манекен, а запрошений доброволець, «актор», якому дають ідентичне завдання і час на те, щоб “вжитися” в роль. Люди, які добровільно приходять асистувати на цих екзаменах – це медсестри-пенсіонери, родичі або знайомі самих студентів. Іноді вони так вміють ввійти в роль і заплутати своїми відповідями студентів, що їм доводиться докласти чимало зусиль, щоб поставити правильно свій медсестринський діагноз.

Фото 9

Фото 10

Фото 9-10. На практичному іспиті клінічних медсестер-магістрів.

В Саксіонському університеті ведеться підготовка лише медсестер рівня бакалавр і магістр.

Особливостями Голанських навчальних планів є те, що 60% навчального навантаження студенти проводять на практиці. На першому ж році навчання вони проходять чотиритижневу практику в будинках догляду за людьми похилого віку. Після цієї практики, та й після першого курсу 10% студентів відсіюється. Йдуть ті, хто не зміг витримати першого ж випробування, хто вважав, що робота медсестри – це лише білий халат, сучасні відділення і молоді пацієнти, а не біль, страждання літніх людей, потреба співчувати і щохвилини бути поруч важкохворого.

На другому році навчання практика проходить в будинках сестринського догляду протягом 3-х семестрів по 10 тижнів кожен. Третій і четвертий рік навчання це суцільна практика в різних лікувальних закладах Голландії, з якими університет уклав договір про співпрацю.  Чотири дні з п’яти студент проводить у лікарні й один день в тижні займається в університеті.

Нам довелось побувати в одній з лікарень в місті Алмело. У цей день керівник практики приймав у студентів захист практики. Кардіологічне відділення, яке ми відвідали, налічує 12 ліжок. У той день на денній зміні працювало 2 медсестри, молодших медсестер та санітарок не було жодної. Це тому, що у даному відділенні на практиці перебуває 8 студентів: чотири студенти 3-го курсу та чотири студенти 4-го курсу. Третьокурсники проводять маніпуляції загального догляду: переодягання пацієнта, зміна постільної білизни, подача судна, транспортування хворого, профілактика пролежнів. Контролюють їх роботу студенти 4-го курсу, які допомагають третьокурсникам і вже можуть виконувати складніші маніпуляції: вимірювати температуру, тиск, частоту дихання, вагу, роздати медикаменти, зробити прості ін’єкції під контролем медсестри. Так закріплюються і відпрацьовуються навички роботи в команді. Крім того всі студенти заповнюють медсестринську історію хвороби. У лікарнях Нідерландів існують два види історій хвороби: медсестринська і лікарська. Медсестри контролюють роботу всіх студентів і роблять записи в їх індивідуальних планах для практики про опанування тієї чи іншої навички. Таким чином забезпечуються дві цілі: студенти кожен день протягом навчання вдосконалюються в своїх професійних вміннях, а по-друге – відпадає необхідність в залученні додаткової робочої сили.

Фото 13

фото 12

IMG_4027

Фото 11-13. У лікарні м.Алмело.

Ще дуже цікавим і корисним на майбутнє для нас виявилося те, що медсестри працюють в Нідерландах в три зміни по 8 год., а не по 12 як у нас, та ще й у відділенні дві медсестри доглядають 12 хворих, що на половину менше, ніж в Україні. Продуктивність праці значно вища, медсестра протягом зміни має змогу більше «викластись» для своїх пацієнтів. Також важливо те, що в Нідерландах, як і в США, використані шприци, голки, системи поміщаються в спеціальний контейнер для утилізації, що потім знезаражується і знищується в спеціальних відділенням централізовано. Це дуже важливо в плані профілактики зараження медсестер вірусним гепатитом, СНІДом, іншими інфекціями, а також знижує у них рівень алергізації.

У королівстві Нідерланди популярним і поширеним є волонтерський рух. Його ідея полягає в тому, що людина має можливість робити щось важливе для іншого не для того, щоб отримувати грошову допомогу, а за для морального задоволення.

В голландському суспільстві достатньо високий рівень життя, щоб громадяни цього суспільства могли відчувати себе матеріально захищеними і бути впевненими у завтрашньому дні. Це забезпечує високу громадську свідомість і тому все більше людей вирішують приєднатись до волонтерського руху. Волонтером може працювати будь-хто, у кого є таке бажання. Але було виявлено, що більшість волонтерів це:

- молоді люди, які не створили сім’ю і не мають дітей;

- студенти;

- люди, старші 50 років, які ще мають достатньо сил турбуватись про інших і не несуть відповідальність за своїх дітей.

Волонтерська допомога використовується різними організаціями. Вони можуть працювати в :

-          лікарнях;

-          будинках сестринського догляду;

-          хоспісах;

-          будинках для людей похилого віку;

-          організаціях, що здійснюють та організовують допомогу в домашніх умовах.

У зв’язку з цим підхід до вибору претендентів та їх навчання здійснюється диференційовано. Наприклад, для роботи волонтером у хоспісах необхідний середній рівень освіти, хороші комунікаційні навички, певні психологічні характеристики (емоційна стабільність, вміння співпереживати, розрадити). Такі люди проходять спеціальний навчальний курс.

В той же час, для роботи в домашніх умовах для волонтерів вхідні умови є мінімальними (вміння читати, писати та спілкуватись на побутові теми). Спеціального вибору та тренінгу для них не існує.

Впродовж стажування ми мали змогу вивчити принципи роботи організації “Стіхтінг інформейлезорг Твенте”, яка є приватною неприбутковою організацією, основним завданням якої є організація роботи волонтерів в домашніх умовах. До штату організації входить 12 чол., які забезпечують допомогу 3500 сім’ям, що проживають в 10 сусідніх містечках округу Твенте. Вони координують роботу 600 волонтерів. Дуже важливим є наголосити, що Нідерланди знаходяться на такому рівні розвитку суспільства, коли кожен громадянин з повагою відноситься до інших, добровільно намагається допомогти і вважає своїм обов’язком віддати свій борг громаді певною кількістю волонтерських годин. Саме тому нестачі в добровольцях в них не спостерігається!

Фото 11

Фото 14. З Марселом Гаррітсеном, директором волонтерської організації

Ми бажаємо усім, щоб і Україна розвивалася і якомога скоріше досягла такого ж рівня добробуту та громадської свідомості, які є на даний час у королівстві Нідерланди. А ми своєю працею постараємось зробити посильний внесок у наше спільне майбутнє.

З повагою,

І. Мисула, С.Ястремська, Н.Галіяш.