Twitter Google+ Facebook Youtube

І ЗНОВУ ПРО ПРОТИДІЮ КОРУПЦІЇ

 

 

Корупція в сучасних умовах стала чинником, який становить реальну загрозу національній безпеці і конституційному ладу України.

Це явище негативно впливає практично на всі сторони суспільного життя: економіку, політику, соціальну і правову сфери, управління, громадську свідомість, міжнародні відносини. Корупційні зв’язки фактично руйнують правові, етичні відносини між людьми і поступово перетворюються у норму поведінки.

Корупція гальмує економічний поступ, особливо в сфері виробництва товарів і послуг, знищує можливість забезпечення об’єктивної оцінки знань абітурієнтів та студентів, професіоналізму, чесності і порядності при наданні медичної допомоги пацієнтам тощо.

Корупція, безперечно, може бути визнана однією з найгостріших соціальних та політичних проблем сучасності.

Розв'язання цієї проблеми є надзвичайно актуальною та першочерговою справою для України.

Державою для подолання корупції прийнято ряд нормативно-правових актів. Серед них і Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 13 травня 2014 року (далі – Закон).

 

Корупція - це використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

Під неправомірною вигодою законодавець розуміє грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення є не лише особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадові особи юридичних осіб публічного права, особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону, а і посадові особи та працівники юридичних осіб - у разі одержання ними неправомірної вигоди та фізичні особи – у разі дачі/пропозиції неправомірної вигоди.

Закон вносить значні зміни в нормативно-правові акти у сфері антикорупційної політики. Розроблений на виконання Плану заходів з реалізації рекомендацій, які містяться у другій оцінці Європейської Комісії (далі - ЄК) прогресу України у виконанні І-ї (законодавчої) фази Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму, а також у зв’язку з необхідністю виконання рекомендації європейських експертів щодо забезпечення спеціальної конфіскації по предикатних злочинах (предикатний злочин означає будь-який злочин, в результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів»).

Метою Закону є виконання рекомендацій експертів ЄК щодо удосконалення положень антикорупційного законодавства, наданих у рамках переговорів щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Законом вперше в національному законодавстві встановлено адміністративну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру і за це передбачено штраф від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таку відповідальність буде нести лише той суб’єкт декларування, який свідомо знає, що зазначає в декларації відомості, які не відповідають дійсності.

Нововведенням Закону також є те, що запроваджено зовнішній контроль щодо декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Внесено зміни до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», поклавши повноваження щодо здійснення перевірок достовірності зазначених у деклараціях відомостей на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб’єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час проведення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей має право одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права та підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності інформацію або копії необхідних документів щодо зазначених відомостей в межах своїх повноважень.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб’єкт декларування.

Виявлення недостовірних відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати декларацію з достовірними відомостями. У такому разі декларація з достовірними відомостями підлягає оприлюдненню на заміну раніше оприлюдненої декларації.

Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб’єкта декларування не лише до адміністративної відповідальності, а й до дисциплінарної.

Таким чином, при виявленні недостовірних відомостей, зазначених в декларації, керівник установи зобов’язаний притягнути такого суб’єкта декларування до дисциплінарної відповідальності.

Дані зміни почнуть діяти з 01 січня 2015 року.

Крім цього, Законом внесено зміни  в Закон України «Про банки і банківську діяльність», які закріпили право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику одержувати у банків інформацію щодо вказаних у декларації відомостей при проведенні їх перевірки.

Посилено гарантії захисту осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення,  зокрема в частині перекладення обов’язку доказування у справах про застосування до інформаторів репресивних заходів, а також наявності анонімних ліній для повідомлень про факти корупції, а також внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України щодо покладення обов’язку доказування правомірності прийнятих рішень чи вчинених дій у справах про звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, застосування заходів впливу до працівника у зв’язку з його повідомленням про корупційні правопорушення на відповідача; також внесено зміни до законів України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про звернення громадян» в частині закріплення можливості повідомляти про корупційні правопорушення анонімно, а також порядку розгляду таких повідомлень.

Вводиться в дію новий термін – особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач).

Особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка добросовісно (за відсутності корисливих мотивів, мотивів неприязних стосунків, помсти, інших особистих мотивів) повідомляє про порушення вимог закону іншою особою.

Таким чином, законодавець визначає осіб, які можуть бути викривачами. Основною ознакою викривача є те, що він добросовісно повідомив про порушення закону іншою особою. Під такою рисою, як добросовісність, законодавець розуміє відсутність корисливих мотивів, недружніх стосунків, мотивів помсти та інших особистих мотивів. Якщо ж такі мотиви присутні, викривач повідомив про порушення закону лише тому, що така особа його не послухала, він не є особою, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції, і тому він не перебуває під захистом держави та повинен нести відповідальність.

Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

Крім цього, особа не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог антикорупційного закону іншою особою.

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог цього Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку.

Повідомлення про порушення вимог антикорупційного законодавства може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно).

Анонімне повідомлення про порушення вимог закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Анонімне повідомлення про порушення вимог закону підлягає перевірці у строк не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у зазначений строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують строк розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.

У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог цього Закону керівник відповідного органу вживає заходів до припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Таким чином, законодавець дав можливість анонімно повідомляти про порушення вимог антикорупційного закону іншою особою та встановив чіткі терміни розгляду такого повідомлення.

Крім того, юридичні особи забезпечують розроблення та вжиття заходів із запобігання корупції, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання корупції у діяльності такої юридичної особи та заохочення її працівників діяти відповідно до чинного законодавства та встановлених підприємством правил та процедур щодо виявлення та запобігання корупції у діяльності юридичної особи.

Іще однією новелою є те, що іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, також підлягають в Україні відповідальності згідно з Кримінальним кодексом України, якщо вони за межами України вчинили у співучасті із службовими особами, які є громадянами України, будь-який із злочинів, передбачених у статтях 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), 368-3 (підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від                    організаційно-правової форми), 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги), 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) і 369-2 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної                  вигоди службовій особі) цього Кодексу, або якщо вони пропонували, обіцяли, надали неправомірну вигоду таким службовим особам, або прийняли пропозицію, обіцянку неправомірної вигоди чи одержали від них таку вигоду.

Законом підвищено санкції за кримінальні корупційні правопорушення –  встановлено більш жорсткі види покарання.

Так, за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої  фізичної  або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало  істотної  шкоди  охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб карається  арештом  на  строк до шести місяців або обмеженням волі  на  строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк,  з  позбавленням  права  обіймати певні посади чи займатися певною  діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти   до  семисот  п’ятдесяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів  громадян  та  зі спеціальною конфіскацією.

Суб’єктом злочину є  службові  особи,  які  постійно,  тимчасово  чи  за спеціальним  повноваженням  здійснюють функції представників влади чи   місцевого  самоврядування,  а  також  обіймають  постійно  чи тимчасово   в   органах   державної   влади,   органах   місцевого самоврядування,  на  державних  чи  комунальних  підприємствах,  в установах   чи   організаціях   посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи     адміністративно-господарських функцій,  або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким   особа  наділяється  повноважним  органом  державної  влади, органом  місцевого  самоврядування, центральним органом державного управління   із   спеціальним  статусом,  повноважним  органом  чи повноважною  особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

За злочин передбачений ст. 3641 Кримінальним кодексом України, за зловживання  повноваженнями,   тобто   умисне,   з   метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно  від організаційно-правової  форми  службовою  особою  такої  юридичної особи  своїх  повноважень,  якщо   це   завдало   істотної   шкоди охоронюваним  законом  правам або інтересам окремих громадян,  або державним чи  громадським  інтересам,  або   інтересам   юридичних осіб карається штрафом від ста п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років та зі спеціальною конфіскацією, а якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки - карається штрафом від чотирьохсот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією.

В даному випадку санкція статті передбачає поряд із основним покаранням (штрафом, або арештом, або обмеженням волі) додаткове покарання у вигляді позбавленням  права  обіймати  певні  посади  чи займатися  певною  діяльністю із застосуванням спеціальної конфіскації .

За зловживання своїми повноваженнями особами, які надають                   публічні послуги (аудитором,  нотаріусом, оцінювачем, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою   місцевого   самоврядування,   але   здійснює   професійну діяльність,  пов'язану  з наданням публічних послуг,  у тому числі послуг експерта,  арбітражного керуючого, незалежного посередника, члена  трудового арбітражу,  третейського судді (під час виконання цих функцій),  з метою отримання неправомірної вигоди для себе  чи інших  осіб,  якщо  це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян,  державним  чи  громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, карається  арештом  на  строк до шести місяців або обмеженням волі  на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади  чи  займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі   спеціальною  конфіскацією; якщо таке діяння вчинене  стосовно   неповнолітньої чи недієздатної особи, особи похилого віку або повторно,      карається  обмеженням  волі  на  строк  до  п’яти  років  або позбавленням   волі   на   строк  від  трьох  до  п’яти  років,  з позбавленням  права  обіймати  певні  посади  чи  займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією, а якщо вони спричинили тяжкі наслідки,     караються  позбавленням  волі  на  строк  від п’яти до восьми років  з  позбавленням  права  обіймати  певні посади чи займатися певною  діяльністю  на  строк до трьох років, з конфіскацією майна або  без  такої  та  зі  спеціальною  конфіскацією.

Істотною  шкодою  у викладених вище складах злочинів вважається  така  шкода,  яка  в  сто  і  більше  разів  перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тяжкими  наслідками  є наслідки,  які   у  двісті  п’ятдесят  і  більше  разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Необхідно зазначити, що неправомірна вигода  - це грошові  кошти  або інше майно, переваги,   пільги,  послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Крім того, Закон встановив нові склади злочинів.

Так, кримінально караним є пропозиція чи обіцянка працівникові підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особі, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, надати йому (їй) або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, а також прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в установі чи організації, або у зв’язку з діяльністю особи на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи.

Необхідно вказати, що особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди і після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру.

Під особою, яка працює на користь підприємства, установи, організації, необхідно розуміти особу, яка виконує роботу та перебуває з таким підприємством, установою, організацією у трудових відносинах.

Для даного складу злочину під неправомірною вигодою необхідно розуміти грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, що перевищують 1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.

Кримінальним законом переслідується прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Пропозиція чи обіцянка службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди або прохання її надати за вчинення зазначеною службовою особою дій чи її бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, а також прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи є злочинами, за вчинення яких настає кримінальна відповідальність.

Для даного складу злочину під неправомірною вигодою також необхідно розуміти грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, що перевищують 1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.

Кримінальна відповідальність за аналогічні злочини встановлена і особам, які надають публічні послуги.

Необхідно зазначити про те, що вищевказані злочини є вчиненими з моменту надання пропозиції або обіцянки неправомірної винагоди, а також прийняття такої пропозиції або обіцянки. Також хочемо звернути увагу читача, що під неправомірною винагородою слід розуміти грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, що перевищують 1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.

Як бачимо, що кримінальну відповідальність за вказані дії несуть не тільки службові особи.

Також внесено зміни до Кримінального кодексу України на виконання рекомендації європейських експертів щодо забезпечення спеціальної конфіскації по предикатних злочинах.

Спеціальна конфіскація є одним із заходів кримінально-правового характеру та полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених Кримінальним кодексом України, за умови вчинення злочину, передбаченого статтею 354 (Підкуп працівника підприємства, установи чи організації) та статтями 364 (Зловживання владою або службовим становищем), 364-1 (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), 365-2 (Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги), 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), 368-2 (Незаконне збагачення), 368-3 (Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), 368-4 (Підкуп особи, яка надає публічні послуги), 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), 369-2 (Зловживання впливом).

Зазначимо, що спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв’язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених Кримінальним кодексом України, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Гроші, цінності та інше майно, передані особою, яка вчинила злочин або суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, іншій фізичній або юридичній особі, підлягають спеціальній конфіскації, якщо особа, яка прийняла майно, знала або повинна була знати, що таке майно одержано внаслідок вчинення вказаних вище злочинів.

Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.

Новим є положення про відповідальність юридичної особи.

Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:

1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) і 306 (Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних                  речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів), частинах першій і другій статті 368-3 (Пропозиція  чи  обіцянка  службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми надати їй  або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди  або  прохання  її  надати за вчинення зазначеною службовою особою   дій  чи  її  бездіяльність  з  використанням  наданих  їй повноважень  в  інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, а також ті  самі  дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою), частинах першій і другій статті 368-4 (Пропозиція  чи  обіцянка  аудитору, нотаріусу, оцінювачу, іншій  особі,  яка  не  є  державним  службовцем, посадовою особою місцевого  самоврядування,  але  провадить  професійну діяльність, пов’язану  з  наданням  публічних  послуг,  у  тому  числі  послуг експерта,  арбітражного  керуючого, незалежного посередника, члена трудового  арбітражу,  третейського  судді  (під час виконання цих функцій),  надати  йому/їй або третій особі неправомірну вигоду, а так  само  надання такої вигоди або прохання її надати за вчинення особою,  яка  надає  публічні  послуги, дій або її бездіяльність з використанням   наданих  їй  повноважень  в  інтересах  того,  хто пропонує,  обіцяє  чи  надає  таку вигоду, або в інтересах третьої особи, а також ті  самі  дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою), статтях 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) і 369-2 (Зловживання впливом) Кримінального кодексу України;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із вищевказаних злочинів;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258 (Терористичний акт), 258-1 (Втягнення у вчинення терористичного акту), 258-2 (Публічні заклики до вчинення терористичного акту), 258-3 (Створення терористичної групи чи терористичної організації), 258-4 (Сприяння вчиненню терористичного акту), 258-5 (Фінансування тероризму) Кримінального кодексу України;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 113 (Диверсія), 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини), 147 (Захоплення заручників), 160 (Порушення законодавства про референдум), 260 (Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), 262 (Викрадення, привласнення, вимагання                  вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних                  матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем), 436 (Пропаганда війни), 437 (Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни), 438 (Порушення законів та звичаїв війни), 442 (Геноцид), 444 (Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист), 447 (Найманство) Кримінального кодексу України.

Необхідно вказати, що під уповноваженими особами юридичної особи є  службові  особи юридичної особи, а також інші особи, які відповідно  до  закону,  установчих  документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

Лише за вказані злочини до юридичної особи можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

Одним із різновидів заходів кримінально-правового характеру, які можуть бути застосовані до юридичної особи судом є штраф.

Штрафом є грошова сума, що сплачується юридичною особою на підставі судового рішення.

Суд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної неправомірної вигоди. У разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості злочину, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах:

за  злочин  невеликої  тяжкості  -  від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за  злочин  середньої тяжкості - від десяти до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за   тяжкий   злочин  -  від  двадцяти  до  п'ятдесяти  тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за особливо тяжкий злочин - від п'ятдесяти до сімдесяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

На завершення хочеться звернутись до усіх безумовно забезпечувати виконання вимог закону. Адже усі ми знаємо, що рано чи пізно закінчується відчуття безкарності, систематичне незаконне збагачення за рахунок інших осіб, які інколи, перебуваючи у безвихідному становищі, змушені надавати незаконні пропозиції, обіцянки, тощо для вчинення на їх користь певних дій чи послуг, а тому з корупцією в усіх сферах нашого життя повинен боротись кожен свідомий громадянин.